На даний момент 161 гостей на сайті

З 1 січня Держпродспоживслужба планує виходити на перевірки за 2-3 дні після скарг

e-mail Друк PDF

Рішення про створення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) прийнято по суті три роки тому — у вересні 2014 року, в результаті чого було об’єднано в єдине ціле Держветфітослужбу, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів, Державну санітарно-епідеміологічну службу. Які зміни довелося пройти на шляху реформування та що планується на майбутнє? Як перевірятимуть бізнес із нового року? Про ці та інші деталі розповів у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Які функції зникли на шляху реформ?

Володимир Лапа Із реформуванням прийшли обмеження на проведення державних перевірок, спеціальний порядок проведення планових перевірок і певні обмеження позапланових. Ці запобіжники існують для зменшення тиску на бізнес, але негативно позначаються на ефективності контролю.

Більш того, є питання недобросовісної конкуренції, яке вже піднімається бізнесом і галузевими асоціаціями. Одні дотримуються букви закону, інші – ні. Тому потрібно мати інструменти впливу на них.

Велика проблема – втрата системи простежуваності руху продуктів тваринного походження. Сьогодні документами мають супроводжуватися живі тварини, але із закону про дорожній рух у працівників патрульної поліції забрали право безпідставно зупиняти транспорт. Виходить парадокс: возять худобу, невідомо – з документами чи ні, є ризик перевезення зараженої худоби. Це не наші повноваження, але відсутність можливості контролю впливає на ефективність нашої роботи.

З іншого боку, той самий закон про державний контроль, навпаки, дає додаткові можливості для контролю харчових продуктів. Це й можливість проведення перевірок без попередження, і призупинення роботи підприємства до 10 днів без рішення суду.

Сьогодні в країні така кількість антикорупційних органів, що, на мою думку, ті, хто не розуміє, як потрібно правильно працювати, рано чи пізно пошкодують.

Як сьогодні діє система перевірок?

Володимир Лапа: Споживач скаржиться на харчову продукцію до територіального органу Держпродспоживслужби. Територіальний орган звертається за погодженням на проведення позапланової перевірки до центрального апарату, і ми упродовж 2-х днів опрацьовуємо матеріали. Потім звертаємося за додатковим погодженням до органу, який формує політику в зазначеній сфері: у сфері захисту споживачів – Мінекономрозвитку, сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії – Мінагрополітики, а щодо інших сфер – до Державної регуляторної служби. У деяких інституціях створені комісії з розгляду скарг, які розглядають раз на тиждень. Відповідно, йде затримка в 7–10 днів до того, як ми отримаємо погодження. І часто, коли ми виходимо на перевірки, то тієї продукції вже фізично в природі не існує.

Скільки загалом витрачається часу на всю процедуру – від подання скарги до перевірки?

Володимир Лапа: На розгляд скарги від споживача потрібно приблизно 2 тижні.

Перевірки на дотримання норм НАССР мали початися з 21 вересня. Чи є  результати? Володимир Лапа

Не можу сказати, скільки перевірок здійснили щодо НАССР, але не так уже й багато, бо всі вони – планові. Та наступного року це питання аналізуватиметься більш масштабно. Та й самим виробникам вигідніше її впроваджувати, оскільки штраф складає для юридичних осіб від 30 до 75 мінімальних заробітних плат (125190,00 грн- 312975,00 грн), а для фізичних осіб-підприємців – від 3 до 15 мінімальних з/п (12519,00 грн – 62595,00 грн). Як покарання можливе і призупинення потужностей.

Яких перевірок очікувати через рік, коли всі підприємства вже мають працювати за системою НАССР?

Володимир Лапа. Має бути перевірка раз на квартал, як у ЄС. Якщо дві-три перевірки будуть успішними, будемо перевіряти з меншою періодичністю.  З 1 січня 2018 року блок  знято і ми можемо виходити на перевірки за 2–3 дні.

Повертаючись до питання про мораторій на перевірки. Чи не вважаєте Ви необхідним його відмінити? 80% столичних закладів харчування не відповідають санітарно-гігієнічним нормам – і це лише в Києві. Така ситуація викликає занепокоєння.

Володимир Лапа: Як такого, мораторію немає. До кінця поточного року діє спеціальний режим проведення перевірок.

Можливо, його варто змінити, щоб додати оперативності?

Володимир Лапа: Дійсно, все відбувається довго. Через це отримуємо скарги на нас. Адже споживач очікує, що перевірка вже закінчилася, а насправді ми ще й погодження не отримали. З 1 січня 2018 року такий спеціальний режим скасовано і ми зможемо виходити на перевірки за 2–3 дні. Для цього налагоджуємо електронний документообіг із нашими територіальними органами.

Як відміна державних стандартів вплине на безпечність продуктів?

Володимир Лапа: Це досить складне питання, адже систему було побудована так, що діяли вертикальні стандарти. У ЄС жорсткі стандарти діють лише для особливо небезпечних речей. А так є норми безпеки, яких виробники мають дотримуватися.

З погляду коректного ставлення до споживача – дуже важливий закон про його інформування. В чому проблема? Діє система стандартів, регулювання, але що відбувається на практиці? Виробник може виготовляти менш якісну продукцію і збувати за нижчою ціною, або якіснішу продавати дорожче. Проте, коли споживач приходить до магазину і намагається прочитати склад продукту, визначити його якість, це не завжди вдається. У мене непоганий зір, але і я інколи не можу розібрати. Вищезгаданий закон передбачає певне маркування. Тому для безпечності продуктів важливе питання не формальної наявності стандартів, а їх дотримання.

Є досвід інших країн, який варто впроваджувати нам?

Володимир Лапа: Нам не потрібно винаходити велосипед. Є вимоги до Угоди про Асоціацію з ЄС і ми маємо їх виконувати. Орієнтуємося на модель ЄС. Питання дуже просте: чому європейський споживач, купуючи українську продукцію, повинен відчувати себе більш захищеним, ніж український? Наш споживач теж вартий тієї безпечності.

Скільки європейських норм уже впроваджено?

Володимир Лапа: У нас є час до 2021 року. Наразі виконано близько 25%, але із затвердженням підзаконних актів Закону «Про державний контроль» ми серйозно просунемося. Також у нас розроблено нову редакцію 71-го наказу Мінагрополітики, яка регулює питання імпорту тваринницького походження в України. Нині ціла низка документів на фінальній стадії і, думаю, за наступний рік ми покажемо відчутний прогрес.

Що таке єврономер і як він спрощує пошук покупців на третіх ринках?

Володимир Лапа: Коли підприємство отримує можливість експорту до ЄС, то йому присвоюється такий індивідуальний номер. Процедура виходу на ринок ЄС складна: спочатку перевірка  відповідностізаконодавчих норм, потім 3-4 візити європейської комісії з перевіркою  системи безпечності, у тому числі на прикладі підприємств. Після цього Держпродспоживслужба отримує право пропонувати ЄК підприємства для затвердження експортерів, які відповідають вимогам законодавства ЄС. Коли перелік затверджено, то присвоюється єврономер.

Скільки видано цих єврономерів і в яких сферах працюють ці компанії?

Володимир Лапа: Зараз до країн ЄС мають право експорту 288 українських підприємств, зокрема 108 виробників харчових продуктів, серед них виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких, як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

І він є «зеленим квитком», скажімо, на ринок Азії?

Володимир Лапа: Не зовсім прямим, але велика перевага. Єврономер – це як візитівка.

Було декілька приємних випадків, коли українські підприємства бажали отримати єврономер, не маючи бажання постачати продукцію на ринок ЄС. Для них принципово було довести свою відповідність. Маю надію, таких підприємств із часом буде більше.

Які спільні з іншими країнами проекти будуть впроваджені в Україні найближчим часом?

Володимир Лапа: Підписано угоду з Агентством зменшення загрози Міністерства оборони США щодо зменшення біозагрози на суму $31,5 млн. Левова частка фінансування піде на реконструкцію і переоснащення лабораторій.

Загалом провели «аудит» і визначили план оптимізації лабораторної мережі. Якщо подивитися на їхній загальний стан, то  він сумний. Тому будемо оптимізувати по одній обласній лабораторії та від 2 до 7 міжрайонних в кожній області. За підрахунками на обладнання потрібно близько 700 млн. Частково  розраховуємо на грантову допомогу, частково ведемо переговори про кредит з деякими фінансовими установами. Сподіваюся, що проект буде реалізованого наступного року.

У 2019 році плануємо спорудження прикордонних інспекційних постів. Є вимога закону, що продукція тваринного походження повинна проходити через такі пости. Для чого такі пости? Поки проводитимуться лабораторні дослідження, потрібно, щоби продукція чекала в належному місці: глибока заморозка, охолодження тощо.

Наразі немає жодного такого пункту?

Володимир Лапа: Ні. Все зберігається на митницях призначення, що неправильно. Якщо вантаж зайшов на митницю призначення і потім не відповідає нормам, то існує високий ризик того, що власник відмовиться від вантажу, а на державу перекладається відповідальність за утилізацію товару. Тому в другій половині 2018 року – на початку 2019-го будемо шукати шляхи спорудження таких постів.

Як Держпродспоживслужба допомагала у відкритті нових ринків?

Володимир Лапа: Яскравий приклад – вихід української яловичини на ринок Китаю. У досить стислі терміни організували візит китайської місії в Україну. Зараз готуємо розширений список підприємств, які мають право постачати молочну продукцію.

Варто говорити про консолідовані результати. Я подивився статистику, взяв основні види м’яса, меду, молочної продукції. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі за цими групами становить близько 500 млн дол. за  9 місяців. Я думаю, що це хороший показник, при тому, що ми втратили російський ринок.

До того ж, ми завершили довгу історію й отримали право експорту шроту та бурякового жому до Китаю, який потребує великої кількості кормів. Цього року я відвідав конференцію в Китаї і побачив, що багато країн вважає за честь бути партнером такого великого й перспективного ринку. Але загалом за різними видами продукції ми працюємо над розширенням ринків збуту із понад 30 країнами.

Говорячи в підсумку, можна сказати, що наступний рік буде вирішальним у становленні Держпродспоживслужби?

Володимир Лапа: Усі наступні 5 років будуть вирішальними. Зараз відбувається три паралельних процеси. Перший – структурне становлення самої служби.  Другий – зміна законодавства і третій – готовність його впроваджувати.  Тому робота до 2021 року – це постійний виклик.

Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com

Додати коментар


Захисний код
Оновити

+38 (0512) 58-15-19, +38 (0512) 58-31-16, +38(0512) 71-71-77 ednanya_com@mail.ru