На даний момент 83 гостей на сайті

Очікуємо перевірки на дотримання трудового законодавства

e-mail Друк PDF

5 вересня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – «розпорядження №649»). Відповідно до цього розпорядження міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади необхідно переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.

До 5 жовтня 2018 р. Державна служба з питань праці, Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд України, Національна поліція, інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування були зобов’язані провести інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.

А починаючи з 5 жовтня 2018 р. вищезазначені органи державної влади розпочинають проводити в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

За результати виконання цього розпорядження Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд України, Національна поліція, інші центральні органи виконавчої влади зобов’язані подавати щомісяця до 10 числа Державній службі з питань праці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Міністерством соціальної політики Кабінетові Міністрів України.

Як бачимо держава спробувала вдатися до радикальних заходів для налагодження ефективної співпраці органів державної влади з метою виявлення фактів порушення трудового законодавства і, насамперед, порушення норм оформлення трудових відносин з працівниками, використання нелегальної праці та приховування неофіційно сплаченої заробітної плати.

Але, з юридичної точки зору, чи змінилися правові підстави щодо порядку проведення перевірок вищезазначеними державними органами?

Ні.

Розпорядження №649 не містить встановлення спеціального механізму контроля суб’єктів підприємницької діяльності і, жодним чином, не вносить будь-які зміни до нормативно-правових актів щодо порядку проведення перевірок контролюючими державними органами. Хіба що, на виконання доручень Кабінету Міністрів України, передбачених розпорядженням №649, перевіряючи органи можуть збільшити кількість та інтенсивність позапланових заходів інспектування. В будь-якому випадку, здійснюватиметься вони згідно з умовами проведення перевірок відповідних нормативно-правових актів чинного законодавства із дотриманням усіх правил проведення планових та позапланових перевірок, повідомлень про їх проведення, надання відповідних документів на місці інспектування і т.д.

Отже, суб’єкти підприємницької діяльності в очікуванні комплексних перевірок державних органів. Фактично, це зовсім незайвий привід здійснити внутрішню перевірку стану ведення власної справи відповідно до вимог чинного законодавства і переконатися у відсутності причин для хвилювання.

Державна фіскальна служба України повідомила, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи ДФСУ. Найбільш ризикованими сферами діяльності щодо використання неоформленого працевлаштування вона вважає наступні:

- будівництво;

- охоронна діяльність;

- сільське господарство;

- лісове господарство;

- рибне господарство;

- громадське харчування;

- сфера послуг.

Ймовірно, що обираючи суб’єкт підприємницької діяльності для проведення перевірки, контролюючі органи прийматимуть до уваги вид діяльності та її обсяг, валовий дохід, кількість працівників, наявність працівників оформлених на умовах отримання мінімальної заробітної плати, працівників, які працюють на умовах неповної зайнятості або з якими укладено цивільно-правові договори тощо.

Найбільш популярні серед контролюючих органів порушення трудового законодавства, за які вдаються до накладення штрафу, носять досить однотипний характер:

відмова у допуску до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні - 11 169 грн.;

відмова у допуску до проведення перевірки з питань виявлення таких порушень. як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - 372 300 грн.;

допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплата заробітної плати без нарахування і сплати єдиного соціального внеску та податків - 111 690 грн. за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення;

порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, більш ніж за один місяць або виплата їх не в повному обсязі - 11 169 грн.; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, несплата за роботу в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу та ін.) – 37 230 грн. за кожного працівника.

Навіть на теперішній час, до початку масових комплексних перевірок, маємо поширену судову практику щодо накладення значних штрафних санкцій органами Держпраці за порушення трудового законодавства. Незважаючи на наявність неоднозначних судових рішень, які є протилежними в схожих ситуаціях, у більшості випадків суди підтримують позицію Держпраці и залишають штрафні санкції в силі. Звісно, вищеперераховані порушення є грубими і, перш за все, зашкоджують правам громадян на працю, для здійснення яких держава повинна створювати умови, відповідно до статті 43 Конституції України. Але, нерідко зустрічається і деяка формальність і з боку судів і з боку органів Держпраці у визначенні правопорушень та підстав для накладення штрафів.

Наприклад, 20 вересня 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням у справі № 804/4080/18 відмовив в задоволенні адміністративного позову підприємства до Державної служби України з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення штрафу. Серед низки, зазначених у постанові правопорушень, зафіксовано навіть випадок застосування статті 38 КЗпП України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк) як підстави для звільнення працівника за строковим трудовим договором замість статті 39 КЗпП України. Суд не прийняв до уваги той факт, що така помилка жодним чином не порушила права працівника и підтвердив наявність порушення, хоч і назвав його формальним.

Регулярними стали випадки застосування штрафів за недотримання Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі – Інструкція № 58) взагалі, та за внесення до трудової книжки запису не у відповідності до Класифікатора професій, зокрема. Державна служба України з питань праці, навіть видала свіжий лист від 24.09.2018 року № 4501/4/4.3-зв-18, в якому роз’яснила, що «при проведенні інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) інспектор праці може дослідити питання щодо внесення до трудової книжки відомості про роботу (частина четверта статті 48 КЗпП України), в тому числі дотримання пункту 2.14 Інструкції № 58».

І доречи, повідомила щодо накладення на роботодавців штрафів за порушення вимог пункту 2.14 Інструкції - відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена, зокрема, статтею 265 КЗпП України (юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати). І це при тому, що багато фахівців взагалі не вважають Класифікатор професій нормативно-правовим актом, а Інструкцію № 58 вважають такою, що порушує частину 5 статті 48 КЗпП, відповідно до якої «порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України».

Наостанок, хотілось б звернути увагу на той факт, що фінансові санкції за статтею 265 КЗпП застосовуються за результатами перевірки органів Держпраці навіть в тому випадку, коли роботодавець виконав в повному обсягу припис Держпраці.

Тобто Верховний суд України від 25.04.2018 року у справі 804/2806/17 наголосив у своїй постанові, що виконання припису «не спростовує факту вчинення порушення», а, отже, не звільняє від відповідальності за порушення вимог статті 265 КЗпП.

Автор статті: Юридична компанія "Вікторем"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

+38 (0512) 58-15-19, +38 (0512) 58-31-16, +38(0512) 71-71-77 ednanya_com@mail.ru