На даний момент 215 гостей на сайті

Голова Держкомзему радить селянам: у жодному разі не поспішайте продавати землю!

e-mail Друк PDF

Кабінет міністрів України схвалив концепцію державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на період до 2015 року.

Про це УНІАН повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

У документі визначені основні цілі та завдання програми.

За словами віце-прем`єр-міністра України Бориса КОЛЕСНІКОВА, дотримання концепції й чітке виконання програми дозволить відновити пересувний склад автотранспорту загального користування на пасажирському транспорті не менш ніж на 35%, а на вантажному автотранспорті – до 30%.

Для перевізників будуть створені рівні умови сплати податків, незалежно від форми власності, кількості автомобілів, найнятих робітників тощо. Крім того, перевізники не залежатимуть від державних субвенцій за безплатне перевезення пільговиків, яке діє в даний час, оскільки концепцією передбачена адресна виплата коштів громадянам, які користуються правом на пільговий проїзд.

Концепція також передбачає виконання окремих заходів, які дозволять зменшити аварійність на автомобільному транспорті загального користування до 30%. Такого показника планується досягти за рахунок зменшення кількості нелегальних перевізників, впровадження нових технологій, серед яких інтелектуальні транспортні системи, безготівкові розрахунки за перевезення пасажирів, а також забезпечення устаткування транспортних засобів тахографами та іншими засобами диспетчерського контролю за режимом руху і графіком роботи і відпочинку водіїв.

У міністерстві нагадали, що ухвалення концепції державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на період до 2015 року передбачене Законом України «Про державні цільові програми».

Голова Держкомзему радить селянам: у жодному разі не поспішайте продавати землю!

Найпершими та найголовнішими завданнями новопризначеного голови Державного агентства земельних ресурсів України Сергія Тимченка, які йому поставив президент Янукович, стали наведення ладу в земельній сфері та проведення земельної реформи. Голова Держкомзему впевнений, що піднімати економіку країни треба передусім з агропромислового комплексу. Про те, як саме запроваджуватиметься ринок земель сільськогосподарського призначення, хто матиме змогу їх придбати та якою ціною, пан Тимченко розповів нам у інтерв’ю.

Сергію Михайловичу, сьогодні стає абсолютно очевидно, що земельна реформа врешті буде реалізована, а мораторій на продаж землі – скасовано. Ви гадаєте, що Україна вже готова до запровадження вільного ринку землі?

Процес реформування земельних відносин і так затягнувся – Україна одна зі світових рекордсменів за тривалістю земельної реформи. Уже понад 20 років ми дуримо селян: ніби й дали їм у власність землю, але ця власність формальна: вільно розпоряджатися сільськогосподарською землею заборонено. Звідси й купа проблем: тіньові оборудки в обхід мораторію, низька орендна плата, деградація ґрунтів, зубожіння села й агропромислового комплексу в цілому.

Тому коли ми говоримо про запровадження ринку землі, то насамперед маємо на увазі реалізацію конституційного права власників паїв вільно розпоряджатися своїм майном. Як і будь-який ринок, земельний – передбачає відносини продавця і покупця. Так ось для продавця – це абсолютно вільний ринок, а для покупця – це чітко регламентований ринок з жорсткими правилами гри і багатьма обмеженнями. Наш закон про ринок земель буде одним з найжорсткіших і найзарегламентованіших у Європі.

Ви це підносите як досягнення… Які саме обмеження маєте на увазі?

Перше і найголовніше обмеження – хто може купити землю. Це лише фізична особа з українським громадянством, фермерське господарство або безпосередньо держава. З переліку виключено дві конкуренто небезпечні категорії – іноземці та будь-які юридичні особи. Ми не допустимо такої ситуації, як наприклад у Аргентині, коли де-юре є незалежна країна, а де-факто вона належить іноземцям і транснаціональним компаніям, які скупили всі її землі.

Друге – це обмеження економічної концентрації та економічної конкуренції. Одна особа не може володіти більш як 2100 га землі. Щоб уникнути скупки земель на підставних осіб при купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно пред’явити декларацію про доходи, яка б підтверджувала чесність отриманих коштів. Крім того, проводитимуться перевірки Антимонопольного комітету щодо пов’язаних з покупцем осіб.

І ще одне важливе обмеження – унеможливлення спекуляції. Ми створюємо такі умови, що новому власникові землі просто невигідно буде перепродавати землю протягом перших 5-10 років. Саме на такий строк операції з перепродажу землі обкладаються високим державним митом – аж до 100% від нормативної грошової оцінки в перший рік.

А що саме мається на увазі під поняттям «вільно розпоряджатися землею»?

Під час дії мораторію селянин має два варіанти: здати землю в оренду і передати її в спадок після смерті. Скасування мораторію дасть селянину змогу не лише продавати землю, а й здійснювати ще низку інших операцій: дарувати та обмінювати її, класти під заставу в банк для отримання кредитів на розвиток агробізнесу. Також, крім уже звичних договорів оренди, можна укладати договори емфітевзису (довгострокового користування), ренти (розстрочення платежу при купівлі у власність), договір довічного утримання-догляду тощо.

І якою, на вашу думку, буде ціна на український чорнозем? Який загалом ваш прогноз розвитку ринку і які чинники впливатимуть на формування ціни?

За оцінками багатьох експертів, українська земля сьогодні недооцінена мінімум у 15 разів. У перший рік скасування мораторію вартість землі прогнозується на рівні 500, максимум 800 доларів США за 1 гектар. Водночас ціна сільгоспземлі навіть гіршої якості у країнах Старої Європи становить мінімум 10000 євро/га, а в наших західних сусідів, як то Польща чи Угорщина, - від 3000 євро.

Це означає, що ціна наших земель стрімко зростатиме. На темпи зростання цін впливатимуть як природні закони ринку, так і наявність сільськогосподарської інфраструктури, консолідація ділянок у великі масиви, а також підвищення якості ґрунту.

Чи зміняться після скасування мораторію орендні відносини? І як введення ринку вплине на ціну оренди?

Звичайно зміняться! І знову ж таки на користь власника землі. Сьогодні в Україні вже сформувався клас латифундистів, котрі монополізують цілі села, орендують десятки, а то й сотні тисяч гектарів землі, отримують надприбутки, при чому селянам платять копійки, а то й зовсім не платять, а розраховуються декількома мішками зерна.

По-перше, з 2012 року майже удвічі зростає коефіцієнт формули розрахунку нормативної оцінки землі. Це означає, що вже з зими орендна плата збільшиться в середньому до 600 – 700 грн. за га. По-друге, передбачається жорсткий контроль за дотриманням сівозміни та цільового використання земель.

Ми очікуємо на прихід іноземних орендарів і добросовісних агрохолдингів. Законом закріплюється можливість довгострокової оренди, що приведе в село додаткові інвестиції та ефективного господарника. Як показала практика, короткострокова оренда призводить до деградації ґрунтів, адже орендатор зацікавлений в найкоротший строк вижати з землі максимальний прибуток.

Сьогодні багато говорять про обезземелення селян… Які негативні наслідки такого процесу і які конкретні механізми передбачаються, щоб цього не допустити?

За даними опитувань, близько 12% власників паїв готові їх продати одразу після скасування мораторію. На щастя, більшість із них – це міські жителі, які отримали землю у спадок. Уявіть, що буде, якщо селяни почнуть масово продавати землю – свій основний капітал. Почнеться широкомасштабна міграція до міст та злет рівня безробіття.

Тому перед нами стоїть завдання зацікавити людей працювати на землі, особливо молодь, зробити малий і середній бізнес на селі рентабельним. Кожен метр землі має працювати, давати продукт і приносити прибуток. З цією метою створюється Державний земельний іпотечний банк. Його мета – кредитувати малий і середній агробізнес на пільгових умовах під заставу землі. Відсоткова ставка планується не більш як 8%, а також передбачаються безвідсоткові кредити для розвитку інфраструктури.

Ще один механізм – наповнення місцевих бюджетів. Закон про ринок земель розблокує проведення аукціонів з продажу та оренди земель комунальної власності. До речі, ця норма набуває чинності з моменту підписання закону, а отже, уже зараз можна готувати лоти й запускати аукціони з листопада-грудня цього року.

Сьогодні також говориться про запровадження норми передачі сільрадам 1% від оренди землі, а це сотні тисяч гривень у кожну сільраду щорічно.

На початку цього тижня президент підписав закон "Про державний земельний кадастр". Закон "Про ринок земель" планується прийняти цієї осені. Але ці два документи не вирішують усіх питань, пов’язаних із запровадженням і регуляцією ринку земель. Які ще законодавчі акти мають бути ухвалені в рамках земельної реформи?

Уже найближчим часом до Верховної Ради буде внесено декілька законопроектів. Їх прийняття ми плануємо до 2012 року. Це передусім законопроекти, які допоможуть провести тотальну інвентаризацію земель. Ідеться про спрощення процедури розмежування земель державної і комунальної власності, а також про встановлення меж населених пунктів. За нашим планом інвентаризація сільськогосподарських земель має бути завершена до 2015 року.

Які поради особисто ви дали б власникам землі?

Порада одна – у одному разі землю не продавати! Для вас відкривається безліч можливостей отримати вигоду від землі. Найкраще, звичайно, самостійно її обробляти, а як ні, то здавати в оренду, закладати в банк під розвиток малого бізнесу, але не продавати: більше такого цінного капіталу у вас уже не буде.

Якщо ж ви вже вирішили продати, не поспішайте і вичікуйте достойної ціни.

Розмовляв Андрій Жук

Джерело УНІАН

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

+38 (0512) 58-15-19, +38 (0512) 58-31-16, +38(0512) 71-71-77 ednanya_com@mail.ru