На даний момент 72 гостей на сайті

 

Головна Новини || В законодавстві Статті Бюджет 2016. Кабмин ждет эффекта от долговой операции

Бюджет 2016. Кабмин ждет эффекта от долговой операции

e-mail Друк PDF

Сейчас же ключевым фактором влияния на бюджет-2016 в правительстве называют реструктуризацию госдолга. В случае успеха мероприятия расходы госбюджета на будущий год могут существенно сократиться

Фактори впливу на держбюджет-2016 змінюються.

До недавніх пір в Кабміні запевняли, що основні параметри кошторису визначить нове податкове законодавство. Проте все більше чиновників схиляються до того, що “радикальна” податкова реформа закінчиться точковими правками до Податкового Кодексу.

Зараз же ключовим чинником впливу на бюджет-2016 в уряді називають реструктуризацію держборгу. У разі успіху заходу витрати держбюджету на майбутній рік можуть істотно скоротитися.

Як відомо, минулого тижня парламент ухвалив закони, необхідні для завершення боргової операції. Тепер залишилося, щоб всі кредитори домовилися між собою і прийняли умови.

Все найстрашніше вже сталося

У середу, 22 вересня, уряд прийняв рішення про технічний дефолт і скористався своїм правом мораторію на платежі по боргах.

Так сталося через технічну неув’язку за термінами – Мінфін України намагався підписати угоду про реструктуризацію боргу за єврооблігаціями раніше, але не встиг.

Тимчасове призупинення платежів поширюється на 9 з 14 серій бондів держави, а також на облігації ДП “Фінінпро”, створеного під “Євро-2012” для залучення коштів під держгарантії.

Кабмін також затвердив основні умови розміщення нових облігацій – схвалив процес обміну старих паперів на нові.

Все це потрібно для юридичного завершення процесу реструктуризації. Закінчити його планується до 1 грудня цього року.

Як стало відомо ЕП, у вівторок почалася розсилка кредиторам документів про умови операції. У Мінфіні спокійні.

“Операція дає кредиторам юридичну можливість вимагати від України повернення боргів через суд в достроковому порядку, але з боку ринку це буде розглядатися як безумство. Та й умови виписані таким чином, що судові розгляди займуть місяці”, – говорить співрозмовник в Кабміні.

За процедурою, після ознайомлення з документами кредитори повинні схвалити умови. Можливі дві зустрічі, на яких це може статися.

На першій зустрічі повинні проголосувати 75% утримувачів, в руках яких знаходиться 66 + 1% суми боргу. Вона запланована на 13 жовтня.

Якщо кворуму не буде, відбудеться друга зустріч, менш вигідна для бондхолдерів. У цьому випадку для схвалення угоди достатньо, щоб 75% утримувачів, які володіють 33 + 1% суми боргу, підтримали умови.

“Якщо хтось не схвалить умови реструктуризації, кращої угоди вони точно не отримають. У цьому випадку в силу вступлять штрафи, які ми не зможемо скасувати, навіть якщо захочемо”, – запевняє співрозмовник.

Втім, не все так гладко і є деякі гіпотетичні ризики.

По-перше, не всі кредитори розуміють, що узгоджені умови реструктуризації – це єдино можливий шлях вирішення проблеми. У підвішеному стані ця година, як відомо, ситуація з російськими бондами на суму 3 млрд доларів.

“Позиція Росії в тому, щоб Україна повністю погасила борг, позиція України – не робити цього. Посередині – пропозицію про реструктуризацію”, – зазначає співрозмовник ЕП з уряду.

В уряді готуються і до сценарію судових розглядів з Москвою.

По-друге, рішення про тимчасове призупинення платежів може призвести до подальшого зниження агентствами суверенного рейтингу України.

“Однак відразу ж після завершення процесу реструктуризації, ми очікуємо підвищення суверенного рейтингу, як це сталося під час і після юридичного оформлення угоди з перепрофілювання єврооблігацій “Укрексімбанку” та “Ощадбанку”, – йдеться в повідомленні Мінфіну.

Окреме питання – це бонди Києва і гарантовані кредити. Тут переговори поки тривають. За попередніми даними, за столичними бондами haircut може скласти 20%.

“6 листопада нам потрібно заплатити 250 млн доларів за київськими паперами. Тут ускладнюють питання майбутні місцеві вибори – можемо встигнути реструктуризувати бонди, а можемо і не встигнути”, – зазначає співрозмовник ЕП.

В останньому випадку повториться нинішній сценарій – оголошення технічного дефолту міста з подальшим завершенням реструктуризації його боргів.

В цілому, за рахунок реструктуризації держборгу в Кабміні розраховують заощадити 500 млн доларів – за рахунок відсотків. Загальна сума економії за чотири роки – 11,6 млрд доларів.

Чи будуть ці кошти вкладені в розвиток економіки або попросту “проїдені”? У цьому році Кабмін пішов другим шляхом і направив з’явився ресурс на підвищення соцстандартів.

Бюджетні маніпуляції

Як реструктуризація вплине на витрати бюджету 2016, можна поки тільки припускати. Нещодавно Мінфін оприлюднив проект кошторису на наступний рік, але ефект від боргової операції в ньому ще не врахований.

Параметри зміняться тільки в грудні, коли закінчаться юридичні процедури по угоді, і бюджет почнуть готувати до голосування в Раді.

А поки чиновники в рамках процедури його підготовки продовжують наступати на ті ж граблі.

Спочатку Мінфін обіцяв дотриматися букви закону – не тільки зареєструвати документ у парламенті, але й оприлюднити його.

Бюджет в Раді таки з’явився, але, як і попередні роки – ненадовго.

Формально Мінфін вніс проект закону, але на сайті парламенту його так і не опублікували. Незабаром він був відкликаний на доопрацювання.

Після цього сталося щось зовсім нехарактерне для останніх років – Міністерство фінансів оприлюднило документ на сайті. Цей найбільш відповідний варіант для Мінфіну, оскільки дозволяє зберегти обличчя: ніби як все прозоро і не “як у попередників”, але і з прийняттям у парламенті можна почекати.

У зоні ризику

Вкладу розвитку економіки в зростання доходів поки не спостерігається.

Проект закону про держбюджет на 2016 рік розрахований на узгодженому з МВФ макроекономічному прогнозі. Він передбачає зростання реального ВВП в 2016 році на 2%, збільшення номінального ВВП до 2,262 млрд гривень.

Хоча зростання ВВП в 2% вже під сумнівом. Днями Світовий банк погіршив свій прогноз по зростанню ВВП України в 2016 році, знизивши його до 1%.

Згідно з оприлюдненим документом, доходи кошторису складуть 550 млрд гривень, видатки – 621,2 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту – 79,2 млрд гривень.

Граничний обсяг держборгу в бюджеті визначений на рівні 1,5 трлн грн. Цей показник напевно зміниться – Мінфін перерахує витрати на держборг у зв’язку з тією ж реструктуризацією.

Обсяг держгарантій на 690 млн гривень більше, ніж цього року і передбачений в розмірі 25,69 млрд грн.

Зростання податкових надходжень очікується з 396,8 млрд гривень в тому році до 470, 7 млрд грн в наступному. Мінфін розраховує на збільшення надходжень від ПДВ на 54 млрд гривень – до 226 млрд гривень, а також акцизів – на 10 млрд грн – до 70 млрд грн.

“Порівняно з поточним роком доходи планується збільшити на 6,4%, у тому числі податкові – на 14,8%. Це немало, але основний розрахунок йде на ПДВ – зростання надходжень за цим податком очікується на рівні 25,6%”, – прогнозує виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитро Боярчук.

За його словами, інфляції в 12% можливе буде достатньо для того, щоб згенерувати додаткові податкові надходження в передбаченому розмірі.

Ще один важливий нюанс – бюджет розрахований з урахуванням скасування пільг для аграріїв і збереження діючих підвищених ставок ренти. Хоча це не очевидно.

У першому випадку успішно продовжує відстоювати свої позиції аграрне лобі, граючи на темі ведучого експортного локомотива, який витягує Україну.

У другому ж випадку – по ренті – немає гарантій, що все відбудеться за запропонованим Кабміном сценарієм. З двох законопроектів по ренті – Мінфіну та Юлії Тимошенко – профільний парламентський комітет рекомендував прийняти в першому читанні і в цілому документ Тимошенко.

Таким чином, у проекті кошторису можливий перерахунок показників по ренті і ПДВ.

Крім цього, ЕП вже писала про те, що Мінфін має намір відмовитися від індексації доходів громадян на рівень інфляції. Проектом кошторису на 2016 року чиновники підтверджують свої наміри і зупиняють дію відповідного закону.

Також уряд продовжує використовувати улюблений фінт – під приводом дефіциту бюджетних коштів виплачувати соціальні субсидії, надбавки “виходячи з наявності коштів у бюджеті”. Це зручно оскільки дозволяє в будь-який момент сказати, що грошей немає.

У наступному році, виходячи з проекту бюджету, Кабмін продовжить таку практику і обмежить виплати для безлічі категорій громадян, у тому числі для осіб, звільнених з військової служби, постраждалим учасникам масових акцій, суддям.

Обмеження торкнуться і витрат на безкоштовне забезпечення підручниками дітей-сиріт, а також їх навчання за рахунок держави у ВНЗ. У зоні ризику також виявляться виплати в розмірі двох мінімальних зарплат громадянам, які звільняються у зв’язку з призовом і прийняттям на військову службу.

Галина Калачова

Источник: Экономическая правда

Додати коментар


Захисний код
Оновити

КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ

+38 (0512) 58-15-19, +38 (0512) 58-31-16, +38(0512) 71-71-77 ednanya_com@mail.ru